Позначка: художник

  • Велич із простоти: український художник‑авангардист Казимир Малевич

    Велич із простоти: український художник‑авангардист Казимир Малевич

    Казимир Малевич (1879–1935) – український художник‑авангардист польського походження, теоретик мистецтва і один із засновників супрематизму, нового напряму в абстрактному живописі.

    Біографія

    Народився він 23 лютого 1879 року в Києві у великій сім’ї, де поєднувалися польські та українські культурні традиції. Його дитинство проходило на Поділлі, з пізнішими переїздами на Харківщину та Чернігівщину. Вже з ранніх років Малевича захоплювали книги, картини та музика, пісні та вірші, які він чув у сім’ї та серед друзів. Ці дитячі враження сформували його інтерес до творчості та мистецтва, стали фундаментом майбутньої діяльності.

    Походження та дитячі роки

    Малевич виховувався в сім’ї з чотирнадцятьма дітьми. Народні пісні, вірші та книги супроводжували його з раннього віку і впливали на сприйняття світу, пробуджували творче мислення. Мати художника підтримувала його захоплення малюванням, подарувавши перший набір для творчості. Уже тоді він проводив багато часу за ескізами та малюнками, експериментував із формами, кольором і композицією. Ці дитячі захоплення стали його першим кроком у мистецтві, сформували почуття кольору та розуміння просторових взаємозв’язків у картині.

    Навчання та рання творчість

    Малевич здобував освіту у художній школі в Києві. Після навчання певний час працював у Курську, але не залишав мистецтво. Його перші твори показували впливи імпресіонізму, символізму та кубофутуризму. Він експериментував із формою, кольором, композицією, поєднуючи знайомі мотиви з дитинства – народні пісні, вірші, книги – із новаторськими підходами.

    Картина Казимира Малевича/Фото: Бібліотека українського мистецтва

    У цей період його картини відображали широкий спектр естетичних пошуків і пробуджували цікавість до нових форм вираження.

    Супрематизм: революція в мистецтві

    У 1915 році Малевич створив «Чорний квадрат», який став символом нового напрямку – супрематизму. Його картини, включно з «Білим на білому», відмовлялися від предметного зображення, зосереджуючись на кольорі, формі та внутрішньому ритмі композиції. Періоди супрематизму умовно поділяють на «чорний», «кольоровий» і «білий» етапи, кожен з яких демонстрував розвиток художньої мови та нові горизонти для творчості Малевича.

    Твори та спадщина

    Серед найвідоміших творів – «Чорний квадрат», «Квадрат червоний», а також картини з сільською тематикою, де відчувається вплив дитячих спогадів та народних традицій. Малевич залишив по собі багатий внесок у розвиток живопису та теорії мистецтва. Його книги та маніфести вплинули на наступні покоління художників, стали частиною національної культурної спадщини.

    Викладання та народне мистецтво

    Малевич викладав мистецтво, керував гуртками та навчав молодих митців. Він цікавився народними ремеслами, вишивкою, рушниками, а також піснями та віршами, що були частиною культурного середовища, в якому він зростав.

    Художник підкреслював важливість творчості для розвитку суспільства, а також необхідність збереження народної пам’яті через мистецтво, книги, пісні та творчі твори.

    Останні роки та пам’ять

    Після революції і становлення радянської влади творчість Малевича обмежували, але він продовжував працювати. Помер 15 травня 1935 року у Ленінграді. Його спадщина – картини, теоретичні праці та виставки – надихає мистецтвознавців і художників і сьогодні.

    Ім’я Малевича стало символом новаторства, його творчість відображає зв’язок між дитячими спогадами, народними піснями і віршами, книгами та творами мистецтва, а його спадок залишається частиною національної культурної пам’яті.

  • У Києві пройде виставка про видатного сценографа та художника Олександра Хвостенка-Хвостова

    У Києві пройде виставка про видатного сценографа та художника Олександра Хвостенка-Хвостова

    Виставка у Києві під назвою «Олександр Хвостенко-Хвостов. Анатолій Волненко. Сценографія до балету “Лісова пісня” композитора Михайла Скорульського» відбудеться з 11 квітня по 18 травня.

    Галерея Portal 11 організовує мистецький захід на Трьохсвятительській, 11.

    Виставка про Олександра Хвостенка-Хвостова
    Виставка про Олександра Хвостенка-Хвостова/Gallery Portal11

    Біографія Олександра Хвостенка-Хвостова

    Олександр Хвостенко-Хвостов (1895-1968) – видатний український сценограф, художник, педагог і один із ключових реформаторів театрального мистецтва першої половини ХХ століття. Його діяльність залишила значний слід в історії українського авангарду та конструктивізму, а його сценографічні експерименти стали частиною світового художнього процесу.

    Хвостенко-Хвостов здобув класичну художню освіту в Московському училищі живопису, скульптури та архітектури, яке закінчив у 1917 році. Вже наступного року він переїхав до Києва, де навчався у студії відомої авангардистки Олександри Екстер – однієї з ключових фігур у розвитку сценографії ХХ століття. Вплив Екстер на його творчість виявився у відмові від традиційних декорацій на користь абстрактних, конструктивістських форм.

    Творчість

    З 1919 року Хвостенко-Хвостов оселився в Харкові, який на той момент став центром новаторських мистецьких пошуків. Він активно працював разом із Василем Єрміловим у художньому відділі УкрРОСТА, створюючи агітаційні плакати та оформлюючи публічний простір у дусі революційної епохи. Початок 1920-х років став періодом бурхливих експериментів у сценографії. У 1921 році Хвостенко-Хвостов долучився до викладацької діяльності у щойно створеному Харківському художньому технікумі, а з 1922 року очолив Театрально-декораційну майстерню, яка стала центром підготовки сценографів нового покоління.

    Завершальною фазою авангардного мистецтва в Харкові був конструктивізм, в якому працювали такі визначні тогочасні харківські майстри, як В. Єрмілов, Б. Косарев, О. Хвостенко-Хвостов, а також А. Петрицький, який 1925 року, після навчання у ВХУТЕМАСі, переїхав до Харкова.

    виставка хвостенка хвостова
    Роботи Олександра Хвостенка-Хвостова/Gallery Portal11

    Між конструктивістом В. Єрміловим, авангардистом в мистецтві сценографії – О. Хвостенко-Хвостовим і бойчукістом І. Падалкою склалися товариські стосунки.

    Окрім театральної діяльності, Хвостенко-Хвостов залишався відданим педагогіці. Його учнями стали такі відомі сценографи, як Дмитро Овчаренко, Борис Косарев та Анатолій Волненко.

    Попри складні історичні обставини, війни та репресії, Хвостенко-Хвостов продовжував розвивати українську сценографію, закладаючи її основи як самостійного мистецького напряму. Олександр Хвостенко-Хвостов став одним із найяскравіших представників українського театрального авангарду.

    Роботи

    Серед значущих сценографічних робіт художника – ескізи до балету “Лісова пісня”, створеного за мотивами однойменної драми- феєрії Лесі Українки. Музику до балету написав композитор Михайло Скорульський. Вистава увійшла до золотого фонду української музичної культури, поєднуючи елементи класичного і народного танцю, реалістичних і фантастичних образів.

    роботи Олександр Хвостенко Хвостов
    Роботи Олександра Хвостенка-Хвостова/Gallery Portal11

    Сценографічні роботи та ескізи костюмів О. Хвостенка-Хвостова стали невід’ємною частиною візуальної концепції першої постановки балету у 1946 році. Роботу над декораціями другої постановки балету 1958 року продовжив учень Хвостенка – Хвостова –

    Анатолій Волненко (1902-1965). Анатолій Волненко був відомим художником Харківського і Київського театрів опери і балету.

    Представлені на виставці твори походять з родини композитора Михайла Скорульського.

     

  • Перші навички здобув у Києві: 2 квітня 1883 року народився художник Олекса Грищенко

    Перші навички здобув у Києві: 2 квітня 1883 року народився художник Олекса Грищенко

    Олекса Васильович Грищенко – український художник, письменник, мистецтвознавець. Він був одним із найвідоміших представників Паризької школи. Його творчість поєднувала елементи візантійського мистецтва, іконопису та європейського модернізму.

    Олекса Грищенко не лише малював, а й досліджував мистецтво. Він написав кілька важливих праць і книг-спогадів, зокрема «Україна моїх блакитних днів», «Два роки в Константинополі» та «Мої зустрічі з французькими митцями».

    Навчання

    Олекса Грищенко народився у містечку Кролевці Чернігівської губернії. Навчався в Київському університеті, московській Мистецькій школі К. Юона й місцевому виші. Вивчав філологію та біологію у Києві, а згодом й Санкт-Петербурзі та Москві.

    Він закінчив Академію у Петербурзі. Був учнем відомого київського пейзажиста Сергія Світославського. Два роки працював у Києві у період з 1906 по 1908-го. Згодом вирішив виїхати до Москви у пошуках справжнього «художнього життя», проте особливого результату там йому досягти не вдалося.

    У період 1909—1910 роках працював у Московській школі мистецтв. У Франції перебував з 1922 року.

    Життя у Франції та відомі праці

    Саме у Франції художнику найбільше вдалося себе проявити. На його творчість першим звернув увагу Фернан Леже.

    У Парижі він працював з 1921 року жив і працював. У французькій столиці український митець зумів змінити кубістський стиль на більш динамічний експресіонізм.

    Грищенко робив виставки в Нью-Йорку, Філадельфії, Стокгольмі, Мадриді. Його улюблені темами для творів були середземноморські країни — Греція, Туреччина (Константинополь), Італія та Іспанія. Водночас митець мав певні літературні таланти й уподобання, а також публікував есе з питань історії мистецтва.

    Український художник часто подорожував не тільки Францією, але й Італією, займався малярством, зокрема кубізмом.

    З 1931 року він став представником Осіннього салону у Парижі. Його робот можна було побачити у Ґетеборзі, Стокгольмі, Мадриді, Страсбурзі, Москві.

    Будинок Грищенка у Парижі
    Будинок Грищенка у Парижі. Фото: скрін відео

    У найзнаменитіших колекціях світу зберігаються мальовничі твори Грищенка. Зокрема їх можна було бачити у Паризькому Музеї національного сучасного мистецтва, Королівських музеях у Копенгагені та Брюсселі, у Фундації Бернеса у Філадельфії (США), колекції Керрігана в Нью-Йорку, Третьяковській галереї в Москві, Монреальському музеї Канади тощо.

    Олекса Грищенко був автором мистецтвознавчих досліджень «Про зв’язки руського живопису з Візантією та Заходом» (1913),  «Мої зустрічі з французькими митцями», книг спогадів «Україна моїх блакитних днів», «Руська ікона як мистецтво живопису» (1917), «Роки бурі і натиску», «Два роки в Константинополі».

    Виставки Грищенка

    Олекса Грищенко у 1919 році в розпал Громадянської війни показав на виставках свої натюрморти і пейзажі. У 1920 році організував виставку в Афінах.

    Грищенко О. Гобелен Кань-сюр-Мер
    Грищенко О. Гобелен Кань-сюр-Мер, 1949-й рік. Фото: скрін відео

    Виставки Грищенка:

    Salon des Tuileries and Salon d’Automne

    Musée National d’Art Moderne

    The Royal Museum in Copenhagen

    The Museum of Montreal

    Львівському музеї українського мистецтва

    Спадщина

    Помер Олекса Грищенко у французькому місті Ванс (Vence) 28 січня 1977.

    Після смерті Грищенка його праці зберігалися в Українському інституті Америки. Їх перевезли до Нью-Йорка.

    Картини художника також розташовані у музеях і приватних колекціях Львова, Парижа, Осло, Страсбурґа, Москви, Брюсселя, Стокгольма, Мадрида, Бостона, Монреаля, Філадельфії, Балтимора тощо.

    Унікальну колекцію полотен Олексія Грищенка вдалося у 2004 році повернути до України, згідно з його заповітом.

    Їх було передано в Національний художній музей у Києві. Загалом 67 картин і архів художника транспортували рейсом Нью-Йорк — Київ безплатно перевезла авіакомпанія «Аеросвіт — Українські авіалінії». Щодо їхнього повернення до України робота тривала 12 років.

    За експертними оцінками, вартість усіх творів Олекси Грищенка перевищує 700 тисяч доларів.