Погода на Великдень у Києві буде без змін. Очікується 20 квітня вітер південно-східний, 5-10 м/с. Температура 20-24°. Про це повідомили у Гідрометцентрі.
Поточна погода у столиці на 9:00:
Температура повітря +16°
Відносна вологість 39%
Атмосферний тиск 746 мм рт. ст.
Погода на Великдень 20 квітня/Укргідрометцентр
Погода в Україні 20 квітня
Упродовж дня очікується мінлива хмарність. Лише у низці західних областей можливий невеликий дощ. Денна температура прогріється в середньому до +20°…+22°С.
Погода на Великдень у містах України:
Київ: +22…+24°C, мінлива хмарність, без опадів;
Львів: +20…+22°C, хмарно з проясненнями, короткочасний дощ;
Дніпро: +20…+22°C, мінлива хмарність, без опадів;
Одеса: +20…+22°C, невелика хмарність, без опадів;
Харків: +21…+23°C, невелика хмарність, без опадів.
Великдень – одне з найважливіших християнських свят. Незалежно від місцевості, Воскресіння Господнє приносить з собою найрізноманітніші великодні традиції та звичаї, що передаються з покоління в покоління. І мова йде не тільки стосовно фарбування яєць, паску і страви з баранини, але й це стосується багатьох інших традицій, які добре збереглися в різних регіонах нашої великої країни.
Звичайно, в кожному куточку України свято Воскресіння є чудовою нагодою зібрати сім’ю за столом з традиційними стравами, але це також привід для радості та оптимізму. Хоча Великдень 2025 року – це свято, сповнене звичаїв і традицій, його головне значення надається унікальним почуттям всередині нас. У матеріалі “Київ Онлайн” зібрані найпопулярніші великодні традиції та звичаї українців.
Великодні традиції та звичаї
Початок цього свята відзначається семитижневим постом. Чистий четвер Великоднього тижня також має важливе значення в православній традиції, оскільки з цього дня господарі припиняють роботу в полях і зосереджуються на своєму будинку і подвір’ї, щоб зустріти свято Великодня.
Також у Чистий четвер господині починають готувати паску, фарбувати яйця і готувати найсмачніші страви з баранини.
Червоні яйця
Як ми усі знаємо, варіння і розбивання червоних яєць є одним з найпоширеніших християнських великодніх звичаїв. Червоні яйця є обов’язковим атрибутом великоднього столу і справжньою насолодою для усіх, особливо для найменших. Легенда свідчить, що Діва Марія поставила кошик з яйцями біля хреста Спасителя, і вони почервоніли від крові, що капала з його ран.
Великодні яйця/Pixabay
У наш час, окрім червоних яєць, християни також обирають кольорові або крашанки як символ радості та весни.
Світло Воскресіння
Ще однією великодньою традицією серед християн є Святе Світло. У ніч на Воскресіння Христове віряни йдуть до церкви, де беруть Світло. Найчастіше християни використовують спеціальну свічку, принесену з дому, і запалюють її Світлом, яке священник бере з вівтаря. Це світло символізує Воскресіння і перемогу світла над темрявою. Християни тримають цю свічку запаленою після Меси й запалюють її протягом року, коли переживають важкі часи.
Паска в Україні
Приготування паски – солодкої випічки з тіста, сиру та родзинок, відома традиція в Україні. Традиційний рецепт паски з сиром – один з найулюбленіших великодніх десертів. Традиційно паску готують жінки в родині, які збираються разом заради цього заняття.
Баранина на Великдень
Більшість українців подають на великодній стіл різноманітні страви з ягняти, від баранячого дробу до смажених баранячих реберець або всіляких апетитних додатків. Ягня, яке їдять на Великдень, є символом Спасителя, який був принесений в жертву, щоб врятувати людство.
Баранину готують на Великдень/Pixabay
У християнській традиції забій ягняти на Великдень відбувається з VII століття.
Великодній кролик
Певною мірою новішою традицією в нашій країні є великодній кролик, який приносить яйця та подарунки вранці у день Воскресіння Христового. Великодня традиція кролика походить з германської культури.
Великодні кролики/Pixabay
Легенда свідчить, що кролик приходить з великим кошиком, повним фарбованих яєць і солодощів.
Українські великодні забобони
Для українців кожне свято пов’язане з безліччю народних вірувань і забобонів, і великодні свята не є винятком. Ось найпоширеніші українські великодні забобони:
у ніч Воскресіння обов’язково потрібно вдягати новий одяг;
у день Великодня не можна спати, бо весь рік будеш сонним і нещасливим;
у будинку зберігають свічку Воскресіння, яку запалюють у разі хвороби або розладу;
червоні яйця не можна їсти з сіллю, бо, як кажуть, весь рік будеш пітніти
шматочки паски та вафель зберігають цілий рік, оскільки вони вважаються панацеєю від усіх хвороб;
якщо зберігати червоне яйце протягом 40 днів після Великодня і воно не зіпсується, то матимеш удачу до кінця року;
на Великдень вранці треба перший раз подивитися в миску з незаправленою водою, бо матимеш добрий зір цілий рік;
за великоднім столом першою з’їдається крашанка, оскільки вважається, що вона приносить здоров’я на цілий рік;
для того, щоб сім’я була разом цілий рік, бажано, щоб перше яйце з’їли всі присутні за столом;
на Великдень добре тримати під порогом шматок заліза як оберіг для дому;
з ким поб’єшся фарбованими яйцями на Великдень, з тим і зустрінешся на тому світі.
У деяких історико-географічних регіонах України, зокрема на Буковині, існують й унікальні звичаї. Великдень на Буковині також має свої особливі традиції та звичаї. У ніч на Воскресіння дівчата йдуть на дзвіницю й омивають било дзвону першою водою, взятою з криниці вранці, раніше, ніж селяни. Кажуть, що ця вода матиме чудодійну силу, тому, помивши язик дзвону, дівчата вмиваються цією водою на Великодньому світанку.
Ще одна традиція говорить, що юнаки повинні нести квіти до будинків, де живуть їхні кохані дівчата, і якщо вони поділяють їхні почуття, то повинні подарувати їм червоне яйце. Також на Буковині в ніч на Воскресіння Христове християни залишають увімкненим світло в будинках і на подвір’ї як символ світла, яке приніс у світ Ісус Христос.
Після понеділка і вівторка увага християн була прикута до останніх повчань Ісуса Христа перед розп’яттям, а в середу Спаситель був проданий фарисеям і книжникам за 30 срібняків родичем, який хотів його вбити (тому середа, як і п’ятниця, день розп’яття Ісуса, оголошена пісним днем). Чистий Четвер відзначається чотирма святами: Умивання Христом ніг апостолам, Вечеря Господня, на якій було встановлено Таїнство Святого Причастя (Євхаристія), молитва в Гетсиманському саду і схоплення Господа тими, хто хотів Його вбити.
Таїнство Святого Причастя/Pixabay
На Літургії Великого Четверга читаються 12 Євангелій Страстей Спасителя. Хресний хід охоплює Денну і Вечірню, які з’єднуються з Літургією Василія Великого. У матеріалі “Київ Онлайн” усе про традиції християн.
Чистий Четвер 2025 року та народні традиції
У ці дні, в тому числі й у Чистий четвер, традиція повністю забороняє вживати два продукти, навіть тим, хто не дотримується посту: оцет і кропиву. Кажуть, що під час розп’яття на хресті Ісуса били кропивою, яка жалила його рани, і скроплювали оцтом, щоб ще більше жалило. Легенда свідчить, що коли він попросив кілька крапель води, Спасителю запропонували оцет: звідси народний звичай виключати ці два продукти зі списку рекомендованих страв під час останнього тижня посту.
Традиція вказує на те, що з цього моменту більше не дзвонять у дзвони, а тільки б’ють в барабан. В українських сім’ях сьогодні варять яйця і готують паску. Паска готується з білого борошна, просіяного на спеціальній сковороді. Яєчну шкаралупу, що використовується для приготування паски, не викидали та не спалювали. Її з великою обережністю збирали в спеціальний посуд і кидали у Великодню суботу на проточну воду з вірою в те, що це вбереже курей і курчат від хижих птахів на усе літо.
Традиції на Чистий Четвер/Pixabay
Чистий Четвер також відомий як Страсний Четвер, Чорний четвер і Чистий четвер. До цієї дати жінки повинні були закінчити прясти коноплі.
Іноді діти, вимазані чорною фарбою, йшли задобрювати дівчат, готових вийти заміж, щоб вони працювали і отримували яйця для крашанки, примовляючи прислів’я.
У Чистий Четвер вранці люди зазвичай йдуть до церкви на сповідь і причастя. Увечері християни йдуть на Денатурацію 12 Євангелій, де одягаються в траурний одяг з білого полотна, шитий чорним кольором. Також у Чистий Четвер до церкви приносять хліб, який священник освячує, окроплює вином і роздає парафіянам у ніч на Воскресіння. На Заході, якщо сім’я готує хліб на Великдень, його приносять у новому посуді.
Чистий Четвер у традиції вірування як День поминання
У народній традиції Чистий Четвер вважається благословенням для померлих. У цей день відбувається останнє поминання тих, кого немає серед живих, у Великий піст. За традицією в ніч перед Чистим Четвергом відкривають могили і душі померлих повертаються до своїх старих домівок, де вони залишаються до суботи перед П’ятдесятницею.
День поминання/Pixabay
Іноді заведено давати воду в милостиню, або кидаючи відро води на могилу, або несучи її старшим жінкам. Кажуть, що в цей день не годиться прати, бо замість милостині брудна вода від прання потрапляє до мертвих.
У деяких регіонах країни й досі розпалюють на світанку вогнища для померлих на подвір’ях, могилах, з дерева або лози. Вважається, що вони уособлюють вогонь, який розпалили слуги Каяфи на подвір’ї протоієрея, щоб зігрітися, коли Юда продав Христа, або вогонь, біля якого зупинили святого Петра, коли він відрікся від Ісуса Христа.
Щороку, в останню неділю перед Великоднем, святкується Вербна неділя, також відома як Страсна неділя або Вербна неділя Страстей Господніх. Це один з найважливіших днів у православному християнському календарі, що знаменує собою в’їзд Ісуса Христа до Єрусалиму за тиждень до його розп’яття. Воно завжди відзначається в неділю перед Великоднем і відкриває Страсний тиждень, або Страсний тиждень, період інтенсивної духовної підготовки до Воскресіння. Як відзначають Лазареву Суботу та Вербну Неділю у 2025 році в Україні у матеріалі Київ Онлайн.
Лазарева Субота 2025 року
Субота, 12 квітня, є останнім днем, коли можна вшанувати померлих перед Великоднем. Напередодні Вербної неділі віряни зазвичай роздають милостиню родичам, сусідам або нужденним людям.
У деяких частинах країни на початку Великого посту люди приносять до церкви пшеницю, борошно і олію, з яких потім готують капусняк і пироги, які роздають у Лазареву Суботу в пам’ять про тих, хто відійшов у вічність.
Що не можна робити в Лазареву суботу:
не можна прати білизну, бо потривожиш спокій сплячих;
заборонено також обробляти землю, оскільки в цей день, як кажуть, землю слід дати спокій, щоб вшанувати зв’язок між життям і смертю;
варто уникати сварок, оскільки цей день присвячений внутрішньому спокою;
не можна влаштовувати вечірки.
Давньою традицією, яка досі зберігається, є Лазареві пироги, які готують жінки і роздають у цей день як милостиню. Лазарева Субота разом з Вербною неділею перекриває період між Великим постом і Страсним тижнем – часом, присвяченим спогадам про страсті Спасителя.
Вербна неділя 2025 року
У наш час християни збирають вербові гілочки і несуть їх до церкви, щоб священники освятили їх, а потім кладуть на ікони, щоб захистити всіх в будинку від хвороб. Інші дотримуються іншої традиції: вони прикріплюють їх до вхідних дверей, щоб захистити свій дім, або зігрівають ними свій осередок, вірячи, що вони відвернуть болі та недуги.
У деяких місцевостях гілочки верби кладуть під подушку перед сном дорослі дівчата, вірячи, що вони стануть красивішими і того року вийдуть заміж. Їх також кладуть на фруктові дерева та лози, щоб вони давали більше плодів, або на вулики, щоб благословити бджіл. Також кажуть, що не варто викидати сухе вербове гілля з хати, доки не принесете свіже, щоб замінити його. Таким чином, ці гілки верби, які зберігаються в будинку цілий рік, захищають домогосподарство від блискавки, бурі та граду.
У народі вважається, що погода на Вербну неділю передбачає прогноз на Великдень. Також у цей день християни мають рибний піст, тому можна готувати рибні страви.
Православні в Україні відзначають Великдень. Другий рік поспіль урочисті заходи в умовах пандемії.
Вірян закликали уникати богослужінь, але все же українці не втрималися та пішли до церков. “Київ Онлайн” забрав підбірку найбільш знакових подій.
У Києві 1 травня скасували локдаун. Незважаючи на послаблення, влада зверталася до українців з проханням дотримуватися дистанції під час відвідування храмів, носити маски, як й не прикладатися до хрестів і ікон, оберігати від контактів літніх родичів.
Проте, у церквах, за розрахунками поліції, чекають на Великдень близько мільйона чоловік. У минулому році прийшло в десятеро разів менше людей. Ввечері, 1 травня, в аеропорт “Бориспіль” прибув спеціальний рейс делегації, яка привезла з Єрусалима
Мер Києва опублікував в своєму “Фейсбуці” світлину, на якому зображений разом із собакою. Вихованець несе в зубах великодній кошик. Ще одну таку корзину очільник міста тримає в руках.
Прем’єр-міністр України Денис Шмигаль записав відеозвернення, в якому привітав українців з Великоднем. Він побажав щасливого свята.
“Щороку Свято Воскресіння Господнє приносить в наші оселі та серця віру і надію. Віру в невідворотну перемогу добра над темрявою. Надію в щасливе і радісне майбутнє. У ці дні Великодня бажаю вам міцного здоров’я, сімейного затишку та душевної рівноваги”, – керівник Кабміну.
Колишній голова Закарпатської обласної державної адміністрації Геннадій Москаль святкує Великдень на Гуцульщині, в горах. Фото у вишиванці й з великоднім кошиком він опублікував у своєму “Фейсбуці”, зазначивши, що проводить свято на висоті 700 метрів над рівнем моря.
Петро Порошенко, п’ятий президент, сьогодні вночі ходив хресним ходом з Епіфанієм. Голова Православної церкви України провів службу у Михайлівському соборі. Політик своє привітання з Великоднем почав зі слів про напад Росії на Україну.
Мер Києва Віталій Кличко записав святкове відео. Він у ролику показав, як гуляє з великоднім кошиком по Києву і “цокається” фарбованими яйцями з перехожими. Завершальні кадри представлені на “мосту Кличко”.
Ексголова САП Назар Холодницький і його дівчина Юлія Бойко опублікували святкові світлини. На фото вони йдуть святити паски у Львові.
Міністр Кабміну Олег Немчінов нагадав про свій день народження. У дописі він згадав й про Великдень.
Біля Володимирського собору багато поліцейських і бажаючих освятити великодній кошик. Всередині собору трохи людей, але почався сильний дощ і багато з вулиці зайшли до приміщення. Практично всі були в масках.
Напередодні Великодня у Свято-Іллінської церкви, яка розташована на Подолі, небагатолюдно. Натовпу немає, соціальна дистанція дотримується. А всі, хто прийшов присвятити великодні кошики, перебували в церкві і біля неї в масках. Тут також будь-який охочий може скористатися антисептиком, який стоїть на столику при вході в храм.
Біля Свято-Іллінської церкви чергує наряд поліції. Правоохоронці залишилися біля церкви на всю ніч, щоб стежити за громадським порядком під час великодньої служби. Опівночі відбувся хресний хід навколо храму.
Радник голови МВС Зоря Шкіряк також відзначив свято. Він прийшов до греко-католицької церкви на Аскольдовій могилі у Києві.
До Одеси прибув благодатний вогонь. Трансляцію вели у прямому етері у “Фейсбуці”.
Президент України Володимир Зеленський записав привітання з Великоднем. Заявив, що це перемога життя над смертю і сказав, що нічого страшного, якщо відзначити це свято вдома – бо “це і є турбота про улюблених”. Завершив президент словами: “Христос воскрес – Воїстину воскрес”.
Раніше в Україні відбулося святкування Вербної неділі.
Православні в Україні відзначають цьогоріч Лазареву суботу 24 квітня. Це значне свято напередодні Вербної неділі, тому частина традицій дня пов’язана з підготовкою до нього.
Сьогодні згадують воскресіння праведного Лазаря, а також заготовляють гілки верби. У матеріали “Кив Онлайн” розповідаємо про те, як прийнято проводити цей день в церковній народної традиції.
Мета святкування Лазаревої суботи
Згідно біблейської легенди, святий Лазар жив зі своїми сестрами – Марфою і Марією в Віфанії, поруч з Єрусалимом. Ісус Христос часто гостював у цій благочестивій сім’ї.
Напередодні прибуття до Єрусалиму Ісус дізнався, що Лазар смертельно хворий. Він намагався якнайшвидше потрапити до нього, але живим він його вже не застав. Сестри сказали йому, що Лазар помер чотири дні тому. Його поховали в печері за іудейським звичаєм. Вхід до неї закривав величезний камінь. Христос прийшов до печери і сказав, що “є воскресіння і життя”, і той, хто вірить в нього обов’язково оживе.
Після цього він звелів відсунути величезний камінь, який загородив вхід до печери, і почав молитися. Після того, як він сказав: “Лазар! Йди геть”, до присутніх вийшов Лазар. На його руках і ногах були похоронна плащаниця, а лице перев’язане хусткою. Свідками воскресіння стали сестри Лазаря, іудеї та священнослужителі.
Лазар прожив ще три десятиліття. Він служив єпископом на Кіпрі, де і помер в похилому віці. Його тіло перемістили в підземеллі храму, який до цього дня існує і є місцем паломництва.
Звістка про диво поширилася по Іудеї. Коли Христос після цього в’їхав в Єрусалим верхи на віслюку, багато городян зустрічали його як царя, устеляючи його шлях пальмовими гілками. Значна частина людей дійсно почала вірити в Христа як в Сина Божого на землі, первосвященики задумали погубити месію.
Що прийнято робити в Лазареву суботу. Церковні і народні традиції
Церковний порядок. Сьогодні згадують про диво воскресіння, проводять день в молитві за здоров’я і зцілення близьких. А ось про матеріальні блага краще не молитися. Сьогодні читають такі молитви:
Увечері віряни відвідують церковну службу, на якій освячують вербні гілки. У народі їх вважають потужним оберегом від напастей і хвороб, хоча священик благословляє не власними гілки, а присутніх в храмі людей.
Народні звичаї
У цей день заготовляють вербу на Вербну неділю. Лазарева субота випадає на Великий піст, але в цей день заради свята допускається невелике послаблення.
Суворих правил і постять можуть їсти ікру риби і страви з рослинним маслом. Також дозволяється трохи церковного кагору.
У народній традиції під час церковних свят заборонялася будь-яка робота в домі – від прибирання до рукоділля, вишивки і ремонту одягу. Не можна було лаятися, лихословити, бажати зла, засуджувати, заздрити, влаштовувати гучні застілля. Прийнято було допомагати іншим.
З Лазаревої суботою пов’язано багато народних прикмет. Наприклад, вважалося, що не можна топтати упалі крихти зі столу, інакше буде біда.
Звертали увагу на змій і ящірок. Якщо вони вже показувалися з нір після зими, значить, холодів прийшов кінець і попереду теплі дні. Якщо на вербах багато сережок – до багатого врожаю. До речі, крім верби в церкви в цей день могли освячувати горох, щоб він дав хороший урожай.
Раніше “Київ Онлайн” повідомляв, як як святити вербу в умовах карантину. Українці готуються святкувати Великдень 2021.
Українці святкуватимуть Вербну неділю у 2021 році 25 квітня. Свято відзначають за тиждень до Великодня.
У цей час в будинках православних ставлять гілочки свяченої верби. Їх зберігають цілий рік. Ними прикрашають ікони в будинках.
Верба нагадує, як дві тисячі років тому в Єрусалимі з зеленими гілками зустрічали Ісуса Христа. Люди бачили у ньому рятівника.
У 2021 році в умовах карантину не у всіх буде змога відвідати службу в церкві й освятити вербу, але Православна церква України (ПЦУ) оголосила рекомендації.
Як освятити вербу вдома Цього року Церква пропонує, як і рік тому, обмежитися переглядом онлайн-трансляції святкового богослужіння та домашньої молитвою. Гілочки верби можна самостійно окропити святою водою, прочитавши або проспівавши над ними тропар свята.
Вербу готують в Лазареву суботу, 24 квітня. Гілочки краще зрізати з молодих дерев. Не можна ламати гілки з дерев, які схиляються до води або ростуть біля кладовищ. Обряд освячення можна проводити ввечері 24 квітня або в Вербну неділю, 25 квітня, рано вранці.
Для цього потрібно вимовити такі слова молитви: “Освячуються верби ці Благодаттю Всесвятого Духа і окропленням води ця священні, в ім’я Отця і Сина і Святого Духа. Амінь!”
Вербу оббризкують святою водою з церкви і вона вважається освяченою, що приносить добро і здоров’я.
Молитва у Вербну неділю вважається чудотворною. Її також читають перед освяченням верби. Також в свято рекомендується прочитати Молитву Входу Господнього в Єрусалим:
Чому вербу вважають оберегом
У народі “котики” вважаються оберегом від хвороб і пристріту, пожеж, повеней та інших бід. Люди вірять, що пухнасті бруньки зціляють хвороби, лікують від безпліддя і зміцнюють імунітет. Боязкі люди часто беруть вербу з собою для рішучості, її ставлять біля ліжка і навіть їдять бруньки перед подорожжю, щоб дорога склалася вдало.
Зазвичай вербу зберігають без води. Її залишають за іконою, ставлять як сухоцвіт в порожню вазу і просто закріплюють на стіні.
Чи можна святкувати без верби Навіть, якщо у це свято у вас не виявиться верби, не турбуйтеся. Адже головне не обереги або матеріальні атрибути, а віра в душі і допомогу ближнім. Великдень адже і без вербових гілок настане, і головне не те, чи будуть вдома крашанки, паски і освячена верба, а наскільки чистою і відкритою буде ваша душа.
