Київ Онлайн новини Києва, події у Києві
Ірен Немировськи (Ірина Немировська) – французька письменниця українського єврейського походження. Її життя виявилося трагічним, адже події Другої світової війни виявилися катастрофічними.
Дитинство
Саме у Києві народилася Ірина 24 лютого 1903 року. Її сім’я була доволі заможня. Лев (Арьє) Борисович Немировський, батько письменниці, був одним із найвідоміших банкірів тодішньої Російської імперії, пов’язаної з оточенням імператора.
Анна Маргуліс, її мати, була домогосподаркою. Жінку називали на французький манір Фанні. Відносини з донькою у жінки не складалися. Ірен взаємини з матір’ю згодом зобразила у сюжетах деяких своїх творів. Фанні була вимогливою до Ірен, оскільки вимагала, щоб та розмовляла з нею французькою мовою.
Освіта
Ірен навчалася добре, але здобула домашню освіту. Вона знала кілька іноземних мов. Дівчина багато читала, що давало їй змогу отримувати різні знання.
Влітку майбутня письменниця відпочивала разом зі своєю матір’ю на курортах Лазурового узбережжя Франції.
У 1914 році родина Немировських переїхала до Петербурга, а через три роки – до Москви. Батько Ірини залишився без банку після Жовтневого перевороту. У грудні 1918 року через терор більшовиків родині довелося тікати на територію Фінляндії. Вони, щоб не бути спійманими переодягнулися у селянський одяг.
У цей період Ірен все ж намагалася й надалі не залишати творчість Вона написала свої перші поеми в прозі, наслідуючи Оскара Уайльда. Згодом родина опинилася у Швеції.
Творчість
У липні 1919 року Немировська Ірина разом із рідними дісталася Франції. На початку 1920–х років дівчина навчалася у паризькій Сорбонні. Перші «Кумедні казочки» письменниця опублікувала в ілюстрованому двотижневику «Фантазіо».
Популярність їй приніс роман «Давид Гольдер». Він з’явився у 1929 році. Майбутній класик французького кіно Жульєн Дювів’є у 1931 році його екранізував.
У 1935 році вийшов роман «Вино самотності». Події цієї книги відбуваються у Києві.
Переглянути цей допис в Instagram
У 1940 Ірен Немировська написала роман «Собаки й вовки». Тиражі її творів значно перевищили тиражі Колетт та Наталі Саррот. Декларація про податки свідчить, що Ірен завдяки літературі заробляла в чотири рази більше за чоловіка, який керував відділом міжнародних відносин та перекладача в паризькому Північному банку.
Друга світова війна
Напередодні великої війни у зв’язку з поширенням фашизму Ірен Немировській довелося прийняти католицизм. Все ж через її єврейське походження твори перестали друкувати.
Уряд Віші у Франції ухвалив закон, у якому усі євреї оголошувались ворогами та відповідно й позбавлялися прав. Немировські поїхали з французької столиці та вирішили оселитися в маленькому селі Іссі-л’Евек, яке розташоване в Бургундії.
У липні 1942 року у долі Немировських розпочалися трагічні події. До них прийшла поліція, а згодом Ірен опинилася у транзитному фільтраційному табору у Пітів’є, а через шість днів — вивезли ешелоном в Освенцим. Вона у концтаборі захворіла на тиф, також отримала направлення до Біркенау — спільний з Аушвіцем табір смерті, де функціонувала газова установка, яку встановили фашисти. 17 серпня 1942 року Ірен Немировськи занесли у список померлих концтабору Аушвіц-Біркенау.
Посмертні видання
Після смерті Ірен Нимировські опублікували її певні видання.
У 1946 році вийшла біографія «Життя Чехова» (видавництво Альбен Мішель) а у 1947 році — «Багатства цього світу» і «Осінні вогні» (обидві — у Альбен Мішель).
У 2004 році, через 62 роки після смерті Ірен — вийшов її останній, недописаний, роман «Французька сюїта» — розповідь про трагедію нацистської окупації Франції.
