Київ Онлайн новини Києва, події у Києві
Олена Пчілка відома як поетка, перекладачка, фольклористка та громадська діячка. Все життя письменниця підтримувала українську мову, традиції та культуру, виступала за права жінок і рівноправну освіту.
Біографія
Народилася Олена Пчілка 29 червня 1849 року. Справжнє ім’я — Ольга Драгоманова-Косач. Вона є матір’ю поетеси Лесі Українки.
Походила Олена зі славетного роду Драгоманових, який був відомий ще з часів Гетьманщини. Предки майбутньої письменниці працювали на дипломатичній службі у Богдана Хмельницького. Декабрист Яків Драгоманов, її дядько, помер на засланні у Сибіру.
Батько Олени писав вірші, здобув юридичну освіту, захоплювався літературою, оповідання, збирав народну творчість. Сама ж письменниця з гордістю говорила про своїх батьків, оскільки в темний та жорстокий час діти виростали, не бачивши ніяких “диких сцен”.
Олена Пчілка у 1890 роках
Здобула початкову домашню освіту. З 12 років Ольга Драгоманова навчалась у Київському пансіоні шляхетних дівчат.
У 1868 році вона разом із чоловіком виїхала до Звягеля. У місті він займався етнографією, записувала пісні, народні звичаї, обряди, збирала зразки народних вишивок.
Донька Лариса народилася 25 лютого 1871 року. Саме вона й ввійшла в українську та світову літературу як Леся Українка. Загалом Олена виростила двох синів і чотирьох доньок.
Творчість
У Києві в 1876 році вийшли книжки “Український народний орнамент”. У 1880 році Пчілка видала своїм коштом «Співомовки» Степана Руданського.
Почала друкувати з 1883 року вірші та оповідання у львівському журналі «Зоря», першою була збірка поезій «Думки-мережанки» (1886). Письменниця брала діяльну участь одночасно в українському жіночому русі, та разом з Наталією Кобринською видала у Львові альманах «Перший вінок» (1887).
Ольга Косач (Олена Пчілка). Відень, 1891 рік
Олена Косач навесні 1879 року вирішила переїхати до Луцька. Переїзд був пов’язаний з роботою чоловіка.
У Луцьку видатна діячка вступила в драматичне товариство, а гроші, зібрані від спектаклів, запропонувала використати для придбання українських книг для клубної бібліотеки.
Проживала й певний час у Києві на Маріїнсько-Благовіщенській вулиці у 1890-х роках. На відкритті пам’ятника Іванові Котляревському у Полтаві у 1903 році єдина з представників підросійської України виступає українською мовою, порушуючи встановлену царською владою категоричну заборону.
У 1906—1914 роках — видавчиня журналу «Рідний Край» з додатком «Молода Україна» (1908—1914), «Газети Гадяцького земства» (1917—1919).
В 1905 році Олена Пчілка — серед чотирьох делегатів української інтелігенції у Санкт-Петербурзі на перемовинах з царським прем’єром графом Сергієм Вітте безрезультатно домагалася скасування багаторічної заборони на україномовний друк і шкільництво.
Вона гостро звинувачує царський режим в трагічній події у Великих Сорочинцях в грудні 1905 року.
У 1906—1914 роках — видавчиня журналу «Рідний Край» з додатком «Молода Україна» (1908—1914), «Газети Гадяцького земства» (1917—1919).
Олена Пчілка, 1910-ті
В 20-х роках її заарештували у Гадячі за антибільшовицькі виступи. Після звільнення переїхала до Могилів-Подільського, де перебувала до 1924 року, а відтоді до смерті жила в Києві.
Померла 4 жовтня 1930 року. Похована 7 жовтня в Києві на Байковому цвинтарі.
