Феофіл Яновський – видатний український медик, терапевт, пульмонолог, нефролог, фтизіатр, доктор медицини, професор. Від 1927 року дійсний член Всеукраїнської академії наук.
Біографія
Народився Феофіл Гаврилович Яновський 24 червня 1860 року. Він навчався у Третій київській гімназії та медичному факультеті Київського університету. Також був головою наукової ради відповідної гімназії з 1909 року.
Феофіл Яновський є засновником системи протитуберкульозних санаторіїв та Інституту пульмонології та фтизіатрії. Він представив й чимало наукових праць у галузі мікробіології, хвороб нирок, терапії туберкульозу, діагностики. У Києві заснував власну терапевтичну школу, створив першу бактеріологічну лабораторію для діагностики туберкульозу, а також реалізовував запровадження передових методів лікування. Майбутні медики навчалися під його керівництвом.
Його діяльність заклала підвалини для сучасної фтизіатрії в Україні. Окрім того, Феофіл Яновський був академіком ВУАН, організатором санаторіїв, автором численних наукових праць.
Знав фахівець й чимало іноземних мов. Він володів латинською, давньогрецькою, їдиш та польською мовами. Також він цікавився агрономією, паразитологією, медициною. Ганна Матвіївна Савченкова, матір Федіра, була з давнього київського роду.
Робота
В 1890-х роках Яновський детально працював над клінічною практикою, публікував праці, що безпосередньо стосувалися терапії та діагностики. Фахівець створив скляний стетоскоп власної конструкції. Він проводив дослідити диференціальні симптоми висипних інфекційних захворювань, а тауож описав діагностичне значення простору Траубе при плевритах. Опублікував медик й низку оглядів щодо патології й терапії хвороб печінки, селезінки та підшлункової залози.
Серед його пацієнтів були Леся Українка, Марія Заньковецька, Михайло Старицький, Володимир Короленко, Іван Карпенко-Карий, Володимир Короленко. За 45 років лікарської практики не відмовив жодному пацієнтові. Сучасники розповідали, що медик ніколи не брав кошти за консультацію, але й надавав свої для придбання ліків. Їх медик міг непомітно залишити під рецептом, книгою чи подушкою хворого або ж надіслати поштою.
Кияни позитивно висловлювалися щодо Феофіла Гавриловича й називали «святим лікарем». Чимало легенд існувало серед простих українців.
Одного разу Феофіл Яновський заснув у трамваї і загубив книжечку з адресами пацієнтів. Згодом все місто дві доби шукало записник – на зупинках, у храмах, на ринках. Люди знайшли її й повернули, а винагороду категорично брати відмовилися.
Феофіла Яновського якось пізно ввечері пограбували. Злодії розгледіли візитку, а на ранок повернули усі речі під будинок із супровідною запискою: «Вибачте, у темряві помилилися».
Київські візники, як розповідали люди, категорично відмовлялися брати з нього гроші. Вони самі зупинялися, завбачивши лікаря на вулиці, й пропонували довезти куди слід.
Помер Феофіл Яновський 8 липня 1928-го року. Він похований на Лук’янівському кладовищі в Києві. Попрощатися з видатним медиком прийшла велика кількість людей. У Києві навіть зупинили рух трамваїв.
Національний інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф.Г. Яновського НАМН України названо на честь науковця. Національна академія наук України за видатні наукові роботи в галузі терапії, клінічної бактеріології та імунології у 1993-му заснувала Премію НАН України імені Ф.Г. Яновського.
Нагадаємо, 19 червня народилася мовознавиця та дослідниця діалектів Марія Пшеп’юрська-Овчаренко.